Аудіокнига Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
0:00
0:00
файл — — —
1m
10s
10s
1m
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x
Слухати аудіокнигу "Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось..." онлайн українською мовою
Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось;
Радо підняв хлібороб звичної праці тягар.
Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській,
Саду пильнує свого, ниви свої засіва.
Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього,
Хто залюбки обробив ниву душевну свою.
І нерозумний не раз утішається благом тілесним,
Старість немудра, проте щастя не може дознать.
Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає,
І не барися полоть, як де недобре зійшло.
Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились.
Знай, що багатство глушить слова правдивого ряст.
Де проростають свиріпа й часник, висмикуй з корінням,
Правди вовік не узрить, хто засмітив почуття.
Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй,
Знай: відкидає господь горді від себе серця.
Ще ж уважай: і на доброму древі, бува, наростає
Пагоння вовче, лихе — геть пообрубуй його! —
Бо хто багато священних книжок прочитає, у того
В серці несита пиха і славолюбство росте.
Все непутяще поли, а добрі рослини викохуй
І щонайперше плекай квітку святу чистоти.
Як він горить, променіє, той вицвіт незаймано чистий!
Відай: найбільше Христа тішить його аромат
Радо підняв хлібороб звичної праці тягар.
Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській,
Саду пильнує свого, ниви свої засіва.
Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього,
Хто залюбки обробив ниву душевну свою.
І нерозумний не раз утішається благом тілесним,
Старість немудра, проте щастя не може дознать.
Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає,
І не барися полоть, як де недобре зійшло.
Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились.
Знай, що багатство глушить слова правдивого ряст.
Де проростають свиріпа й часник, висмикуй з корінням,
Правди вовік не узрить, хто засмітив почуття.
Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй,
Знай: відкидає господь горді від себе серця.
Ще ж уважай: і на доброму древі, бува, наростає
Пагоння вовче, лихе — геть пообрубуй його! —
Бо хто багато священних книжок прочитає, у того
В серці несита пиха і славолюбство росте.
Все непутяще поли, а добрі рослини викохуй
І щонайперше плекай квітку святу чистоти.
Як він горить, променіє, той вицвіт незаймано чистий!
Відай: найбільше Христа тішить його аромат
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Григорій Сковорода»
подивитись все
Григорій Сковорода — Бджола та Шершень
Олег Свищ
12347
0
10
Григорій Сковорода — De libertate
Анастасія Оруджова
12550
0
10
Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
Ольга Гайдай
6084
0
10
Григорій Сковорода — Всякому місту — звичай і права...
Володимир Мартинець
22600
0
10
Інші книги виконавця «Ольга Гайдай»
подивитись все
Михайль Семенко - Запрошення
Ольга Гайдай
6611
0
10
Слісаренко Олекса — Чорні Ангели
Ольга Гайдай
11590
0
10
Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
Ольга Гайдай
6084
0
10
Кащенко Адріан - Борці за правду
Ольга Гайдай
8225
0
10
Микола Вороний - Легенда
Ольга Гайдай
8331
0
10
Схожі книги
подивитись все
Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі
Ірина Ярема
11456
0
10
Ольга Ольхова — Море...
Ігор Поліщук
2698
0
10
Леся Українка — Contra spem spero!
Тетяна Гончарова
26718
0
10
Ліна Костенко - Дощ полив
Альона Альона
14327
0
10
Василь Голобородько — Наша мова
Євген Кошовий
9322
0
10
Євген Маланюк - Діва-обида
Богдан Бенюк
7697
0
10