Аудіокнига Пиво для Папи


Начитано:
Час запису: 01:04:19
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Пиво для Папи" онлайн українською мовою

Брат Домінік втратив ногу в бою десять років тому. Тепер він тихо живе в монастирі та робить усе для того, щоби його ніхто не чіпав. І коли абат відрядив його до Рима з цінним вантажем – пивом для Папи – він навіть не здогадувався, які пригоди та дива чекають на нього в цій мандрівці.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ольга Ткач» подивитись все
Пиво для Папи Сергій Левчук
7462
0
10
Брат Домінік втратив ногу в бою десять років тому. Тепер він тихо живе в монастирі та робить усе для того, щоби його ніхто не чіпав. І коли абат відрядив його до Рима з цінним вантажем – пивом для Папи – він навіть не здогадувався Пиво для Папи
Інші книги виконавця «Сергій Левчук» подивитись все
Дара Корній - Повітряний змій Сергій Левчук
3249
0
10
Казка знаної сучасної української письменниці про нашу збройну боротьбу. Присвячується нашим захисникам - військовим пілотам. Дара Корній - Повітряний змій
Ксенія Томашева - Лісабонська пісня Сергій Левчук
4066
0
10
Чайка Якби я чайкою піднеслась у небо над Лісабоном, у лазурі тій небесній змалювала би крило, що поринуло у море, і злетіти не змогло... Ксенія Томашева - Лісабонська пісня
Дара Корній - Про Гуся-Невезуся Сергій Левчук
3082
0
10
Казка сучасної української письменниці з любов'ю, до наших українських бойових гусей! Дара Корній - Про Гуся-Невезуся
Ігор Антонюк - Шепіт сосен Сергій Левчук
6688
0
10
Десь там, у дитинстві, ми набуваємо своїх найпотаємніших страхів. Знаємо, що зараз налякаємося, але гра тіней манить нас. Оповідання «Шепіт сосен» з однойменної зібірки Ігоря Антонюка. У ній про бажання, мрії, історіїї людей... ал Ігор Антонюк - Шепіт сосен
Володимир Вакуленко - Три засніжені історії Сергій Левчук
12675
0
10
Збірка казок «Три засніжені історії» Володимира Вакуленка: «Пихата ялинка», «Король вірусів»і «Святий Миколай». Володимир Вакуленко - Три засніжені історії
Валентина Рибаченко - Ще трішки Сергій Левчук
4194
0
10
Ця історія про світ майбутнього та Україну після перемоги. Веселе антиутопічне оповідання з елементами русофобії. Валентина Рибаченко - Ще трішки
Схожі книги подивитись все
Остап Вишня - Письменники Андрій Любіч
9922
0
10
Остап Вишня у своїх «Письменниках» створив такий характерний для нього світ сатиричної різноманітності, де поряд з гумористичною світлою ідеєю постає гнітючий революційно-пролетарський радянський дух. Тут про прозаїків та поетів, Остап Вишня - Письменники
Олександр Довженко — Мати Олексій Смехов
9165
0
10
У творі автор розповідає про материнську любов простої селянки. Проводила Марія Стоян на війну свого сина Василя. Аж ось лютою зимою завітали до її оселі поранені радянські льотчики, і Марія протягом двох тижнів ховала їх, добре з Олександр Довженко — Мати
Валер’ян Підмогильний — Військовий літун Валерій Клименко
6949
0
10
Вперше оповідання «Військовий літун» було надруковано в журналі «Червоний шлях». Попередня згадка про оповідання з'явилася в «Літературно-мистецькій хроніці» журналу «Нова громада». Історія публікації оповідання характерна тим, що Валер’ян Підмогильний — Військовий літун
Валер’ян Підмогильний — Історія пані Ївги Валерій Клименко
8985
0
10
Одним із філософських оповідань автора є «Історія пані Ївги» (1923), де на кількох сторінках вміщена трагічна доля представниці поваленого панства. В оповіданні Валер’ян Підмогильний реалістично відтворив складну ситуацію взаємин Валер’ян Підмогильний — Історія пані Ївги
Валер’ян Підмогильний — Син Валерій Клименко
9651
0
10
Оповідання Валер’яна Підмогильного «Син» було актуальним і глибоко психологічним, мало широкий попит серед читачів. У ньому розповідається про голод 1921—1923 рр. в Україні. В автобіографічних нотатках письменник вважав цей твір о Валер’ян Підмогильний — Син
Вікторія Угрюмова — Така собі епітафія Ірина Чураченко
5562
0
10
Оповідання. Трохи ностальгічне, трохи казкове. Не дитяче. Про Київ, домовичка та може про... самотність? Для теплого вечора, з чашечкою чогось смачного. Вікторія Угрюмова — Така собі епітафія